Вивчити необхідний стек технологій без наставника досить складно. Тому придивіться до практичних курсів від навчальних закладів із гарною репутацією. Ще одна можливість – самотужки створити повноцінний проект з бекендом та фронтендом. Або знайти невеликий Open Source проект і приєднатися до його команди, наприклад, на платформі Github. Backend розробка є галуззю, що постійно розвивається і зазнає впливу сучасних технологічних трендів і змін в індустрії ПЗ.
Тому знання Git на сучасному етапі є необхідністю для будь-якого програміста”, – каже PHP Developer компанії Default Value Ігор Собченко. Як бачимо, Frontend і Backend – надважливі поняття у веб-розробці. Обидві частини дуже вагомі у створенні та проєктуванні будь-якого ресурсу – чи то сайту (Website), чи то додатку/аплікації (Web Application), чи то програмного забезпечення (Software). Усюди застосовуються й використовуються клієнтська та серверна частини. А тому, навички “фронтендщика” і “бекендщика” є обов’язковими для тих, хто займається або планує займатися веб-розробкою. Проте знання однієї лише мови програмування для бекенд-розробки буде недостатньо.
А Front-End — це інтерфейс з яким взаємодіє користувач, який при потребі звертається на сервер за актуальними даними. Для того щоб відповісти на це питання, треба знати яку роль відіграє сам бек-енд відносно веб-систем в цілому. “Технічний університет, SPD-University, GeekHub та інші курси. Головне мотивація та бажання навчатись”, – перераховує Java developer (backend) компанії SPD-Ukraine Дем’ян Куріленко.
Все просто – ваш запит про авторизацію надсилається на сервер, де обробляється отримана від вас інформація і реєструється новий користувач. Ну а потім знову «спрацьовує» frontend, що ви й побачите на екрані монітора, планшета чи смартфона. Виходячи з цього, бекенд розробка – це робота над програмними засобами, спрямованими на реалізацію логіки ресурсу. Ця частина прихована від очей користувача, оскільки відбувається за межами його браузера або конкретно взятого комп’ютера. Фронтенд — клієнтська частина програми, яка відображає дані та інтерфейс користувача. Фронтенд-розробники займаються створенням HTML, CSS та JavaScript коду, який працює у браузері та відображає дані для користувача.
Середня зарплата програмістів, що не дивно, більша у Києві та Львові. А ось статистика по мовам програмування підносить сюрпризи. Або записатися на курси fullstack-розробників, де дають базові знання з HTML, CSS, JavaScript та доповнюють їх знаннями з серверних мов та фреймворків. Бекенд-розробники пишуть програми для серверів, які формують потрібні нам сторінки та надсилають їх нам на комп’ютер. Перевагою бути full-stack розробником у тому, що ви можете працювати над усім додатком від початку до кінця.
Бекенд- і фронтенд-розробники взаємодіють, щоб створити повноцінний веб-додаток. Бекенд-розробник надає API, який визначає доступні функції та методи взаємодії з сервером. Фронтенд-розробник використовує ці API для доступу до сервера та отримання необхідних даних і ресурсів.
Вибір між цими напрямами може бути складним, особливо для тих, хто тільки починає свій шлях в IT. У цій статті ми детально розглянемо кожен напрям, їх ключові особливості та відмінності, а також надамо поради щодо того, який напрям може бути найбільш відповідним для старту кар’єри в IT-сфері. Бекенд – це частина коду, яка прихована від користувачів, і знаходиться в серверній частині. Код, написаний на бекенді, обробляє запити користувачів і відповідає за реалізацію внутрішніх сценаріїв роботи програмного забезпечення. “Conversational chatbot development – це дуже цікавий та ще мало відомий в Україні напрям розробки.
Тому якісно продумане техзавдання – це 30, а то й 50% успіху будь-якого програмного забезпечення. Давайте порівняємо розробку ПЗ з будівництвом https://wizardsdev.com/ моста або будівлі. Не можна побудувати міст або будівлю без проектування, на етапі якого буде продумано все до дрібниць.
Вони також використовують фреймворки та бібліотеки React, Vue.js, Angular для прискорення розробки та підвищення продуктивності програми. ➨ Full-stack розробники – багатопрофільні спеціалісти, які володіють технологіями та навичками відразу обох частин веб-розробки Frontend і Backend. Колись, на початку 90-х, фронтенд і бекенд розробників як таких не розділяли, їх називали сукупно – вебмайстрами, адже вони займалися усім, що стосувалося веб-сайтів. Сьогодні ж, “фулл-стекери” – це найбільш високооплачувані та відповідальні спеціалісти, котрі на глибокому рівні розбираються у всіх тонкощах веб-розробки та можуть дати “фору” будь-якому звичайному програмісту. Існує велика кількість мов програмування, якими пишуть бекенд програмісти.
Бекенд відповідає за взаємодію користувача з внутрішніми даними, які потім відображає фронтенд. Backend розробники відіграють ключову роль у створенні та підтримці серверної частини ПЗ. Вони відповідають за обробку запитів, роботу з базами даних, розробку API, забезпечення безпеки та ефективності роботи додатків. Без них неможливо уявити функціонування багатьох веб-сайтів, мобільних додатків та інших програмних продуктів. Частина сервера, яка взаємодіє із клієнтом, називається API (Application Programming Interface). Так, якщо йдеться про одного клієнта та одного сервера у вакуумі, то тут все просто.
Пізніше почати ходити і навчатися на спеціалізованих курсах по обраній мові програмування для backend розробки. IT компанії пропонують інтернатури і стажування”, – констатує PHP Developer компанії Ekreative Петро Кулибаба. Для початку потрібне базове розуміння алгоритмів, типів даних, а також як працює інтернет (HTTP, REST). Можете одразу пробувати писати свій чатбот – це пришвидшить ваше навчання і ви навчитеся використовувати знання на реальному проекті”, – говорить Backend Team Lead команди Master of Code Валентин Мезенцев. Зрозуміти особливості їх взаємодії найпростіше на прикладі.
Back-end розробник – це людина, яка займається створенням та підтримкою технологій, які є прихованими від очей користувача, тобто знаходяться поза його браузером і комп’ютером, на «бек енді». Після цього він звертається до бази даних із запитом на отримання товарів по конкретній категорії. База даних шукає серед усіх товарів, приналежних до цієї категорії, та повертає їх на бек-енд , а бек-енд повертає їх на фронтенд вже в узгодженому форматі. У кожного програмного забезпечення є дві сторони – сторона Сервера і сторона Клієнта.
Все, що ховається за гарною формою, має ефективно працювати, лише тоді проект може вважатися успішним. Back-End розробник має слідкувати за тим, щоб веб-сайт маштабувався і міг добре функціонувати навіть при великих навантаженнях. Ще бек-енд розробники відповідають за зберігання даних, і для цього потрібно добре знати систему безпеки та відповідності даних. Backend розробник займається написанням і підтримкою серверної частини веб-додатків. Це охоплює управління базами даних, реалізацію логіки застосунку та забезпечення зв’язку між користувацьким інтерфейсом і сервером. Який же типовий кар’єрний шлях і які можливості існують для зростання в даній спеціальності?
У кожної мови програмування є свої плюси і мінуси для різних типів проєктів. Тому під час вибору команди розробників, приділяйте увагу стеку технологій, з якими вони мають справу, бекенд розробник і відповідності їхньої експертизи завданням, які необхідно вирішити для вашого бізнесу. Бекенд зазвичай працює на сервері, тоді як фронтенд працює у браузері користувача.
Відмінності Frontend від Backend сайту істотні, так як за кожну з названих вище задачу відповідає окремий фахівець, а успішний результат можливий тільки при взаємодоповнюючій командній роботі. Нещодавно ми розповідали про особливості професії Front-end розробника – спеціаліста, який займається створенням клієнтської частини сайту. Але не менш важливою є професія Back-end розробника, про яку й поговоримо в цій публікації. В Україні фахівці з бекенд-розробки заробляють у середньому від $950 на рівні Junior до $4600. З недоліків професії можна назвати складність її освоєння.
Важливо й те, що новачку складно побудувати збалансовану навчальну програму, яка буде охоплювати саме ті технології, що потрібні на першій роботі. Матеріали із позначенням Iміджева інформація розміщено на правах реклами. Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думки, викладені в цій рубриці. Якщо бекенд-розробник захоче займатися чат-ботами, може створити власний “тестовий” бот. “Це та складова, яка “ховається” за frontend-складовою”, – додає PHP Developer компанії Ekreative Петро Кулибаба. Мова загального призначення Ruby дозволяє швидко створити працюючий проект.
Posted: June 18, 2022 2:11 am
The issue of taksu is also one of honesty, for the artist and the viewer. An artist will follow his heart or instinct, and will not care what other people think. A painting that has a magic does not need to be elaborated upon, the painting alone speaks.
A work of art that is difficult to describe in words has to be seen with the eyes and a heart that is open and not influenced by the name of the painter. In this honesty, there is a purity in the connection between the viewer and the viewed.
As a through discussion of Balinese and Indonesian arts is beyond the scope of this catalogue, the reader is referred to the books listed in the bibliography. The following descriptions of painters styles are intended as a brief introduction to the paintings in the catalogue, which were selected using several criteria. Each is what Agung Rai considers to be an exceptional work by a particular artist, is a singular example of a given period, school or style, and contributes to a broader understanding of the development of Balinese and Indonesian paintng. The Pita Maha artist society was established in 1936 by Cokorda Gde Agung Sukawati, a royal patron of the arts in Ubud, and two European artists, the Dutch painter Rudolf Bonnet, and Walter Spies, a German. The society’s stated purpose was to support artists and craftsmen work in various media and style, who were encouraged to experiment with Western materials and theories of anatomy, and perspective.
The society sought to ensure high quality works from its members, and exhibitions of the finest works were held in Indonesia and abroad. The society ceased to be active after the onset of World War II. Paintings by several Pita Maha members are included in the catalogue, among them; Ida Bagus Made noted especially for his paintings of Balinese religious and mystical themes; and Anak Agung Gde Raka Turas, whose underwater seascapes have been an inspiration for many younger painters.
Painters from the village of Batuan, south of Ubud, have been known since the 1930s for their dense, immensely detailed paintings of Balinese ceremonies, daily life, and increasingly, “modern” Bali. In the past the artists used tempera paints; since the introduction of Western artists materials, watercolors and acrylics have become popular. The paintings are produced by applying many thin layers of paint to a shaded ink drawing. The palette tends to be dark, and the composition crowded, with innumerable details and a somewhat flattened perspective. Batuan painters represented in the catalogue are Ida Bagus Widja, whose paintings of Balinese scenes encompass the sacred as well as the mundane; and I Wayan Bendi whose paintings of the collision of Balinese and Western cultures abound in entertaining, sharply observed vignettes.
In the early 1960s,Arie Smit, a Dutch-born painter, began inviting he children of Penestanan, Ubud, to come and experiment with bright oil paints in his Ubud studio. The eventually developed the Young Artists style, distinguished by the used of brilliant colors, a graphic quality in which shadow and perspective play little part, and focus on scenes and activities from every day life in Bali. I Ketut Tagen is the only Young Artist in the catalogue; he explores new ways of rendering scenes of Balinese life while remaining grounded in the Young Artists strong sense of color and design.
The painters called “academic artists” from Bali and other parts of Indonesia are, in fact, a diverse group almost all of whom share the experience of having received training at Indonesian or foreign institutes of fine arts. A number of artists who come of age before Indonesian independence was declared in 1945 never had formal instruction at art academies, but studied painting on their own. Many of them eventually become instructors at Indonesian institutions. A number of younger academic artists in the catalogue studied with the older painters whose work appears here as well. In Bali the role of the art academy is relatively minor, while in Java academic paintings is more highly developed than any indigenous or traditional styles. The academic painters have mastered Western techniques, and have studied the different modern art movements in the West; their works is often influenced by surrealism, pointillism, cubism, or abstract expressionism. Painters in Indonesia are trying to establish a clear nation of what “modern Indonesian art” is, and turn to Indonesian cultural themes for subject matter. The range of styles is extensive Among the artists are Affandi, a West Javanese whose expressionistic renderings of Balinese scenes are internationally known; Dullah, a Central Javanese recognized for his realist paintings; Nyoman Gunarsa, a Balinese who creates distinctively Balinese expressionist paintings with traditional shadow puppet motifs; Made Wianta, whose abstract pointillism sets him apart from other Indonesian painters.
Since the late 1920s, Bali has attracted Western artists as short and long term residents. Most were formally trained at European academies, and their paintings reflect many Western artistic traditions. Some of these artists have played instrumental roles in the development of Balinese painting over the years, through their support and encouragement of local artist. The contributions of Rudolf Bonnet and Arie Smit have already been mentioned. Among other European artists whose particular visions of Bali continue to be admired are Willem Gerrad Hofker, whose paintings of Balinese in traditional dress are skillfully rendered studies of drapery, light and shadow; Carel Lodewijk Dake, Jr., whose moody paintings of temples capture the atmosphere of Balinese sacred spaces; and Adrien Jean Le Mayeur, known for his languid portraits of Balinese women.
Agung Rai feels that
Art is very private matter. It depends on what is displayed, and the spiritual connection between the work and the person looking at it. People have their own opinions, they may or may not agree with my perceptions.
He would like to encourage visitors to learn about Balinese and Indonesian art, ant to allow themselves to establish the “purity in the connection” that he describes. He hopes that his collection will de considered a resource to be actively studied, rather than simply passively appreciated, and that it will be enjoyed by artists, scholars, visitors, students, and schoolchildren from Indonesia as well as from abroad.
Abby C. Ruddick, Phd
“SELECTED PAINTINGS FROM THE COLLECTION OF THE AGUNG RAI FINE ART GALLERY”